Creative Director PROVID: коли вдалий хід розлітається — це органіка комунікації

Creative Director PROVID Влад Галяпа про конкуренцію в рекламній сфері.

Що далі в XXI століття, то більше креативу: стратегій, ходів, професій, агенцій. Попит шалений. Чи означає це так само шалену конкуренцію серед тих, хто створює пропонування?

Про це редакція PRO Ідеї. Головні новини маркетингу розпитала Влада Галяпу, креативного директора рекламного агентства PROVID.

Зараз, в епоху буму діджиталу, як ви оцінюєте конкуренцію в цій сфері? 

Як під час будь-якого буму — конкуренція завжди висока, на те він і бум. Поготів, мало не кожен клієнт прагне включити його у свій мікс, адже діджитал зараз — чи не основний та найбільш актуальний канал спілкування зі споживачем, максимально інтегрований у наше життя. А де є клієнтський запит, там буде й пропозиція від комунікаційних агенцій, що тільки зростає.

Навіть ті, хто раніше не сильно активно пропонував діджитальні рішення та продукти, почали підтягуватися та нарощувати експертизу. Ну й лідери діджитального ринку нікуди не зникали. 

Тому зараз це конкуренція одразу кількох типів: ідей, інструментарію та цінника. Адже є суперпрофі, які сфокусовані виключно на діджаталі, а є мультиінструменталісти, що грають «і діджитал теж».

Нині це, мабуть, конкурентно найживіше (і тому найцікавіше) комунікаційне поле.

Старт нового проєкту: які є ризики та коли вони виправдані? 

Починати новий проєкт — це завжди ризик, особливо зараз. З одного боку, коронакриза може стати трампліном для відкриття своєї справи, бо хаос — час можливостей. З іншого боку, хто знає, яких саме можливостей. 

Мені здається, для старту нового проєкту є три найкращі аргументи:

1. бажання його зробити
2. люди, з якими його реалізовувати
3. розуміння, для чого його робити 

За наявності цих трьох аргументів «за», аргументи «проти» не особливо мають значення. 

Попит на рекламні агенції — це мотивація для новачків не боятися та входити в систему? Як початківцям конкурувати з досвідченими компаніями?

Попит на рекламні агенції — насправді попит на нові ідеї, підходи, погляди, формати. Це нормальний процес еволюції ринку, зміни систем, одних філософій (або їх відсутності) — іншими. Агенція — не офіс, не юридична особа, не якийсь абстрактний «бізнес». Це люди. З їх амбіціями, бажаннями, переконаннями та упередженнями. У цьому краса комунікаційної сфери: вона мусить бути в  русі, у розвитку, у контакті з навколишнім світом. 

Новачки якраз і привносять «новизну». Тож нічого боятися, навпаки, від них усе залежить. А конкурувати можна лише одним — кльовою, цікавою, змістовною, точною комунікацією (і трошки — бюджетами, які не завжди можуть собі дозволити невеликі агенції). Це найправильніша конкуренція. І саме вона зараз на ринку й відроджується, бо попит на кльову, цікаву, змістовну, точну комунікацію буде завжди. 

Як часто трапляються випадки копіювання стилю, стратегій, кейсів між агентствами? Як із цим боротися?

Випадки копіювання стилю трапляються — правда. Часто це відповідь на той самий попит та реакція на успіх. Почав людям заходити еклектичний та гротескний гумор — кожен другий ролик таким стає. Злетів якийсь маніфест — увесь блок із маніфестів складається. Ми ж працюємо зі спілкуванням. Коли стає очевидно, що певна мова сприймається краще, усі намагаються говорити саме нею. Хоча, на жаль, це призводить до певної гомогенізації креативу. 

А копіювання стратегій та кейсів — це теж свого роду запозичення інструмента, який вже спрацював.

Нащо вигадувати велосипед, коли вже є електросамокат, і він людям подобається? Давайте й нам такий, тільки іншого кольору. Підписуватися чи ні під таким підходом — справа вже особиста та певною мірою етична. Залежить від того, як хто розглядає своє місце в професії та до чого прагне.

Коли вдалий хід однієї компанії починає розлітатися далі, — це популяризація новаторів чи хайп за рахунок чужих ідей?

У всьому важливе цілепокладання. Коли якийсь яскравий або вдалий хід починає розлітатися та розвиватися — це органіка комунікації. Якщо то не означає банального копіювання чужої роботи, супер!

Саме так народжуються меми, відсилки, цитати, омажі, що в цьому поганого? У нас же час мета- й пост-мета спілкування: ми обробляємо, переробляємо, переосмислюємо контент. 

Так і живемо.