Ринок послуг в Україні не стоїть на місці, а постійно розвивається.
Проте, як і десятиліття тому, гравці цього ринку нерідко наступають на «граблі», яких можна було б уникнути, якби усі учасники чітко знали «правила гри», і розуміли, що будь-які послуги викликають підвищений інтерес з боку податківців.
Адвокат для бізнесу і родини, Леся Дубчак, кандидат юридичних наук, керуючий партнер Адвокатського бюро Лесі Дубчак, член Наглядової ради Асоціації адвокатів України – поділилася з PRO Ідеї. Головні новини маркетингу коротким оглядом проблематики маркетингових та рекламних послуг і наголосила на належному оформленні їх надання.
Досить часто суб’єкти господарювання, які надають рекламні/маркетингові послуги, не задумуються над нагальною необхідністю належного оформлення усіх необхідних документів.
Будьте впевнені, будь-яка недбалість в оформленні первинних документів може бути, і, швидше за все, буде використана проти вашого клієнта (контрагента) шляхом донарахування податківцями суми грошового зобов’язання.
Ще у 2013 році Міністерство доходів і зборів України у своєму листі «Практика застосування норм Податкового кодексу України: останні зміни» зазначило, що головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв’язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.
В актах перевірок, а згодом в судових процесах фіскальна, а нині уже податкова служба, часто оперує поняттям «нереальності господарської операції». Чим вона аргументує власну позицію – ось кілька основних аргументів:
• відсутність зв’язку між маркетинговими послугами та господарською діяльністю суб’єкта, який замовляє такі послуги;
• відсутність розумної економічної причини щодо необхідності замовлення таких послуг;
• відсутність звітів про надані маркетингової послуги;
• недостатня деталізація наявного у суб’єкта господарювання звіту;
• відсутність економічного ефекту у вигляді збільшення продажу товарів / робіт / послуг за підсумками замовлення і оплати маркетингових/рекламних послуг;
• відсутність у виконавця послуг трудових та матеріальних ресурсів для надання послуг;
• фіктивність господарської діяльності виконавця послуг тощо.
*Цей перелік далеко не повний і креативності у цих питаннях податківцям, зазвичай, вистачає.
Але креативність податківців – це одне, проте нас цікавить, чим така креативність обертається для платників податків, які готові йти в суд і відстоювати власну позицію й оскаржувати нарахування в податкових повідомленнях-рішеннях.
При розгляді справ про скасування податкових повідомлень-рішень Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов’язані з рухом активів, зміною зобов’язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Зважаючи на такий підхід, саме на виконавця маркетингових/рекламних послуг покладено обов’язок з оформлення первинних документів, тому необхідно звертати увагу на нуступне.
Для того, щоб клієнт міг врахувати у складі податкових витрат витрати на маркетингові/рекламні послуги, виконавець таких послуг повинен бути не лише зареєстрований як суб’єкт господарювання (як ФОП чи юридична особа), але й внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «правильний» код КВЕД (зокрема, 73.11, 73.20).
Наприклад, Верховний Суд у своїй постанові від 14.05.2019 р. у справі №814/814/15 не прийняв доводи Позивача з огляду на те, що маркетингові послуги є специфічним видом діяльності, що потребують відповідних умов, знань, кваліфікації персоналу тощо, та за своєю суттю не є подібним видом діяльності, які проводить контрагент позивача. Відсутність відповідного коду КВЕД в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у виконавця маркетингових послуг, на думку Верховного Суду, свідчить на користь висновку про відсутність реального вчинення маркетингових операцій.
Необхідно зважати на обсяг виконуваної роботи. Якщо послуга передбачає значний обсяг роботи і достатньо короткі строки виконання чи необхідність особистої присутності у віддалених територіально об’єктах, то виконавець повинен мати для цього відповідні ресурси (необхідні бази даних, необхідну кількість працівників, які мають освіту, кваліфікації, досвід тощо, матеріальні ресурси тощо).
Виконавець повинен оформляти первинні документи у чіткій відповідності до вимог закону, зокрема, враховувати положення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Порядку про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.
У наявності повинні бути договори на надання послуг, акти прийому-передачі, звіти про проведення маркетингових чи інших досліджень, бажано – таблиці виконаних планів з динамікою продажу, рекламні фототаблиці тощо.
Чинне законодавство чи судова практика не встановлює вичерпний перелік документів, яким можна підтвердити факт надання маркетингових/рекламних послуг, але критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу.
Первинні документи, окрім всього вищенаведеного, повинні ще бути змістовними. Наприклад, в актах приймання-передачі має бути зазначено загальне найменування послуг (маркетингові/рекламні послуги) та їх вартість з конкретизацією, які саме послуги були надані, їх вид, опис та обсяг, що зробить можливим встановлення реального змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності платника податку – замовника таких послуг.
Звіт про надані послуги окрім того, що має містити реквізити первинного документу, що передбачені законодавством про бухгалтерський облік, повинен містити значний ступінь деталізації наданої послуги, зокрема детальну інформацію про характер послуг, місце їх надання, місце розміщення рекламної інформації, рекламування саме вказаної категорії товарів, взаємозв`язку особи позивача із відповідною категорією товарів, результат замовлених послуг тощо.
При проведенні фокус-групових досліджень, телефонних опитувань, анкетування споживачів у звіті не повинна міститись загальновідома інформація, крім цього, має бути зазначено адресу, за якою проводились дослідження, вказано кількість опитуваних споживачів, визначено кількісні та вартісні показники здійснених маркетингових досліджень та вказано повний зміст проведених робіт.
Важливою у випадку просування товару платника податків у торгових точках є наявність згоди вказаних торгових мереж на проведення опутування, рекламних акцій, відомостей щодо присутності представників контрагентів у магазинах торгових мереж, фотофіксації надання послуг, що є звичайною діловою практикою у таких відносинах.
Виконавцям маркетингових/рекламних послуг потрібно особливо звертати увагу на порядок формування вартості послуг. Відсутність критеріїв визначення вартості може свідчити про фіктивність операцій або ж недоведеність вартості витрат.
Таким чином, належне оформлення первинних документів виконавцями маркетингових/рекламних послуг буде слугувати запорукою успіху при спорах вашого клієнта з податківцями і, повірте, клієнт буде вам за це вельми вдячний.