Чи обов’язково читати книги для успішної кар’єри маркетолога.
В епоху digital багато людей вважають, що інформації в інтернеті достатньо для отримання знань в тій чи іншій галузі, особливо в маркетингу. А є ті, для кого обов’язковим джерелом професійного зростання залишається книга.
PRO Ідеї. Головні новини маркетингу поспілкувалися з Оксаною Лихожон — СЕО культурного проєкту НЕЗАЙМАНА. Оксана працювала PR-менеджером у ZV Development, комунікаційним директором у SODA Creative and Digital, а також обіймала посаду маркетингового директора в компанії QDRO – terraced house.
У одному зі своїх дописів на Facebook Оксана зауважила, що вона ніколи не зможе спрацюватися з людиною, яка не читає. Давайте детальніше дізнаємося, чим зумовлене таке категоричне твердження.
Оксана має тату у вигляді книжкової полиці, називає себе “учілкою” та 3 роки викладала літературу.
Сьогодні ми всі люди з розсіяною увагою. Ми дивимось фільми з телефоном у руці. Ми слухаємо лекції, гортаючи стрічку інстаграм, ми навіть із друзями спілкуємось, але у цей час невпинно скролимо. Чи стали ми від цього багатозадачними — ні. Чи стали ми від цього краще засвоювати інформацію — теж не ствердна відповідь.
Тому не лише маркетологу, а будь-якій людині, яка працює із концептами, людьми та аналізом їхньої поведінки, варто читати книжки.
По-перше, це дозволить вимкнути сторонні звуки та сконцентруватись на чомусь одному, по-друге, це змусить по-іншому працювати мозок, створюючи образи та засвоюючи інформацію і через емоційну сферу.
Наприклад, поведінкова економіка як галузь може дати відповіді на безліч запитань, які поки ще навіть не поставлені. З книжок, якщо ми говоримо про книжки з маркетингу або суміжних галузей, ми отримуємо інформацію про чужий опрацьований досвід.
Якщо ж ми говоримо про художню літературу, то ми отримуємо меми — у їхньому культурологічному значенні як одиниці культурної інформації. І саме їх та патерни поведінки ми можемо потім використовувати й під час аналізу аудиторії, і під час розробки рекламних кампаній.
Точно не варто читати про тренди. Але варто читати про закони. Закони не змінюються.
Наприклад, якось концепція метамодернізму допомогла нам в SODA створити велику комунікаційну кампанію для клієнта. Але проєкт ще не стартував, тому розповісти деталі не можу.
А ще якось поезія Михайля Семенка в презентації дозволила виграти тендер. Бо вона дуже коротко та змістовно передавала сутність бренду, яку було описано у 20-ти слайдах презентації.
Після відповіді “Я не читаю”, я намагаюсь заглибитись у першопричину, можливо, людина читала, а тепер не має змоги. Намагаюсь дізнатись, які книжки зі спеціальності вона б рекомендувала іншим. Де черпає інформацію: на які блоги, телеграм-канали підписана, чи ходить на навчання, як часто і куди.
Якщо людина десь колись один разок чомусь навчилась, і думає, що вона всесильна і вміє все — то тут навряд її візьму на роботу.
Досвід показує, що потім ці люди висувають достатньо ординарні пропозиції, вважаючи їх геніальними. Тому що просто не вистачає бази та helicopter view.
Художня література допомагає якнайкраще залучати образне мислення та чуттєву сферу — ви, немов, самі стаєте режисером цього фільму.
Наприклад, з фразою “До кімнати зайшла руда довговолоса дівчина”, у кожного вимальовується своя картинка. Часто мені на це заперечують, що аудіокнижки дозволяють те ж саме. Але вони забирають у вас можливість розставити свої інтонації. Адже фразу “Я тебе люблю” можна сказати чесно і щиро, а можна вимушено і крізь зуби, можна додати туди енергії та радості, а можна виразити сум від того, що ти когось любиш.
Тому художня література для творчих спеціальностей — це потреба. Для інших же ж: психологія, комунікації, менеджмент, робота з людьми, аналіз, сучасна економіка, навіть історія культури тощо — може стати прекрасною базою на шляху до власного зростання.
Я не маю відповіді на це питання. У кожного свій темп. У мене з собою завжди є читалка. І в довгому очікуванні, у черзі, у дорозі — я читаю. Поряд з ліжком лежить стос журналів “Локальна історія”. Я намагаюсь, за можливості, використовувати метро: і оминаю затори, і маю час на читання. Головне, виділити на читання час.
Мені не треба ставити кількісні галочки. Я вважаю, що головне якість і кількість ідей, які вам сяйнули, доки ви читали.
Можливо. Маркетинг, він же ж теж різний. І різні задачі вирішує. Не хочу бути категоричною. Але собі у команду я добираю однодумців, власне, однодумців. Це моя формула, і я не стверджую, що вона єдино правильна.
Як я вже говорила вище, книжки про тренди або алгоритми соцмереж втрачають актуальність ще у момент їх написання.
Пропоную у книгарнях читати уривок і пробувати оцінити, чи ваша це книга. Те ж саме зазвичай можна зробити в інтернет-магазинах.
Я особисто багато до чого скептично ставлюсь, але доки людина не спробує сама, не варто їй нічого нав’язувати.
Зараз з розвитком нашого культурного проєкту “НЕЗАЙМАНА” я все більше читаю книжки з соціології, культурології, етнографії, історії та нарешті маю час на поезію.
Поезія — це есенція думки. Кожен копірайтер має бути трохи поетом.
1. Марио Прикен. Гейзер в голове
2. Дэн Хиз и Чип Хиз. Сделано, чтобы прилипать
3. Олександр Остервальдер, Ів Піньє, Ґреґ Бернарда, Алан Сміт. Розробляємо ціннісні пропозиції
4. Йона Берґер. Заразливий
5. Ричард Румельт. Хорошая стратегия. Плохая стратегия
6. Клотер Рапай. Культурний код
7. Байрон Шарп. Как растут бренды
8. Маргарет Марк, Кэрол Пирсон. Герой и бунтарь. Создание брендов с помощью архетипов
9. Малкольм Гладауэлл. Переломный момент
10. Філ Барден. Код зламано
11. Йона Берґер. Невидимий вплив
12. Ден Аріелі. Передбачувана ірраціональність