Власниця агенції про те, чи робить віддалений графік життя мам малечі простішим. Ще донедавна Олена Корусь, креативна директорка та власниця рекламного агентства Art Ok, зовсім не вірила в онлайн і скептично ставилася до роботи з фрілансерами.
Після народження сина вона почала працювати дистанційно, зустрічі з клієнтами перенесла в кафе, улюблене «віч-на-віч» замінила на розмови через камеру. А місяць тому вже вся команда агентства відмовилася від офісу.
Про переваги роботи онлайн для керівниці та мами зокрема, реакцію команди на зміну формату та майбутні плани агенції читайте далі в матеріалі PRO Ідеї. Головні новини маркетингу.
Уже зараз я є графічною дизайнеркою, власницею та керівницею агенції. Завжди займалася дизайном, а на час відкриття агенції працювала як фрилансерка. Тоді зовсім нічого не тямила в бізнесі та управлінні — тільки знала, як добре робити свою роботу. Найважливіше, що усвідомлювала, — як стати на бік клієнта та зрозуміти його потреби. Навіть не те, що він хоче, а саме те, що йому потрібно.
Тоді я не будувала планів на далеке майбутнє. Може, зовсім трішки — на пів року чи рік. Була лише робота та емпатія. Усе рухалося якось поступово.
Звісно, зараз би старт я розпланувала до деталей: розписала б плани, стратегію та бюджети. А тоді страшно було наймати першого дизайнера, страшно делегувати, страшно виставляти ціни клієнтам… Думаю, тут себе впізнає кожен.
За час існування агенції змінювалися офіси, команда, додавалися напрямки. Спочатку ми розробляли дизайн для друкованої реклами, розміщували замовлення на друк у партнерів та мали досить конкурентні ціни.
З часом стало з’являтися більше запитів на веб, і поступово ми стали розробляти сайти, адже світ уже давно рухається в бік діджиталізації.
Завжди було цікаво брати складні проекти, і ця складність постійно зростає. На сьогодні агенції вже 10 років. Чесно кажучи, повною мірою мені це важко усвідомити.
Ще від старту агенції я не вірила в онлайн і навіть не любила працювати з фрилансерами. Мені потрібно людину бачити.
Це коли ти віч-на-віч можеш розповісти ідею проєкту, пояснити «щоб що» для клієнта й одразу ж бачиш, чи тебе розуміють, чи потрібно підбирати інші слова для пояснень і встановлення завдання.
За ці роки траплялося різне — і класні речі, і складнощі. А я весь час свято вірила в офлайн.
Та раптово для всіх настав 2020 рік із його пандемією… Так вийшло, що на початок карантину я вже була вагітною й загалом розуміла, що потрібно буде перебудовувати процеси та підходи. Звісно ж, іти в традиційний декрет точно не планувала. І, як інші, не уявляла, наскільки все зміниться.
У період першого локдауну стадія паніки й заперечення мене також не обійшла стороною, та ми стали більш активно розвивати напрямки інтернет-маркетингу й СММ, навчилися поєднувати онлайн і офлайн формати. Якщо тобі потрібно в офіс, ок, якщо ні, можеш працювати з дому. Головне — результат.
З народженням сина я сама повністю перейшла в онлайн, була завжди на зв’язку, але практично не приїжджала в офіс.
Ще такий цікавий момент: рік тому мені було страшно відмовлятися від офісу, бо зазвичай там ми зустрічалися з клієнтами, постійно хтось приїжджав поспілкуватися. Але виявилося, що це все дуже просто вирішується. Тепер із клієнтами зустрічаємося в кафе біля мого дому або ми самі приїжджаємо до клієнтів.
Як адаптовувалися? Складно сказати коротко, бо це не одноденний процес. Та коли рік тому пройшов перший шок, усе якось поступово стало налагоджуватися.
Місяць тому ми вирішили повністю відмовитися від офісу. У Києві саме запроваджували черговий локдаун — і ми з’їхали. Поки плануємо так попрацювати кілька місяців, а потім вирішимо, як буде краще.
Пройшов місяць роботи в онлайн-форматі — і я вже можу зробити деякі висновки. По-перше, стало більш продуктивно. По-друге, онлайн мені навіть зручніше провести ранковий мітинг, відповісти на запитання та розпланувати роботу.
Дуже позитивно й… навіть краще, ніж я очікувала. Коли вже думала відмовлятися від офісу, усе одно затягувала з рішенням.
Та потім вони самі запропонували це зробити, оскільки все одно в офісі бували не щодня. Поготів у той період говорили про зупинку роботи транспорту.
Зараз ми плануємо час від часу зустрічатися командою в кафе чи коворкінгу.
Ближче до осені подумаємо, як бути далі, чи потрібен нам офіс і який саме.
Але це точно буде щось невелике — для командних зустрічей та перемовин.
1. Щонайменше — ранкові мітинги я спокійно проводжу під спів пташок у лісі, поки мій син спить поруч.
2. З точки зору управління та зважаючи на те, що в мене маленька дитина, — набагато зручніше зідзвонитися вранці, кожного побачити на екрані та поспілкуватися, ніж намагатися вклинитися в процес, коли всі в офісі, а я з дому.
3. Економія часу на дорогу для всіх співробітників.
4. Можливість вибудовувати графік так, як зручно, згідно зі своїм біологічним годинником (у розумних межах, звісно).
5. Для тих, хто хотів відмовитися від кави або перейти на здорове харчування та більше вживати домашню їжу, онлайн є ідеальним форматом роботи.
6. Щодо клієнтів та партнерів — зараз уже всі адаптувалися й практично кожен уміє користуватися зумом чи його аналогами. Тому сьогодні — це ідеальний час перейти в онлайн для тих, хто не міг чи не наважувався.
Безпосередньо щодо власного досвіду зазначу: у нас уже спрацьована команда, добре розуміємо характери й звички одне одного, тому нам простіше.
Чесно, не знаю, як би будувала онлайн-формат з нуля.