Хто може оминути випробувальний термін, а для кого він затягнеться на пів року? Наскільки меншою є зарплата в цей період? Що має зробити компанія, аби допомогти новачку з адаптацією? Які помилки під час випробувального терміну можуть стати «фатальними»?
Про це та більше інформаційному бізнес-порталу PRO Ідеї. Головні новини маркетингу розповіла Оксана Козлова, HR-експертка, бізнес-тренерка, коуч (WIAP (Німеччина) і UIPP (Україна), фасилітаторка стратегічних та креативних сесій, HRD групи компаній «КАПЕЛОУ».
Уважається, що випробувальний термін — це період на початку роботи нового працівника, коли компанія перевіряє, чи справиться він із роботою. Але насправді це ще й час, коли новачок дивиться на компанію, вивчає бізнес-процеси та правила, пробує свої сили та вирішує, чи зможе працювати в запропонованих умовах.
Випробувальний період не є обов’язковим, але більшість компаній усе ж таки його застосовують.
Відповідно до чинного трудового законодавства (ст. 26 КЗпП), випробувальний період не встановлюється при прийомі певних категорій осіб. Наприклад, осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих спеціалістів після закінчення навчальних закладів; вагітних жінок; внутрішньо переміщених осіб та інших. Але бувають також інші випадки, коли компанія не встановлює випробувального терміну, наприклад, якщо повертається колишній працівник, який уже працював саме на цій посаді в цій компанії.
Тривалість випробувального терміну встановлюється на розсуд роботодавця, але знову ж таки, відповідно до законодавства, не може перевищувати 3 місяців (ст. 27 КЗпП). В окремих випадках, за погодженням з радою трудового колективу або профспілки, може бути продовжений до 6 місяців.
У реальності все залежить від того, на яку посаду приймають людину. Адже будьмо відверті: компанії запрошують на роботу для того, щоб отримати певний результат. Тому якщо це робітник, який має відповідну освіту, досвід роботи на аналогічній посаді в інших компаніях, або якщо можна навчити виконувати обов’язки за кілька годин/декілька днів, то достатньо одного місяця. За цей час стане зрозуміло, чи справляється новачок із обсягами й темпами роботи, чи знайшов він спільну мову з колегами та керівництвом, чи дотримується трудової дисципліни.
Для спеціалістів, які виконують складні завдання, беруть участь у багатьох бізнес-процесах компанії, а результат їх роботи можна буде оцінити тільки згодом, установлюють 3 місяці випробувань. А для ТОПів — максимально можливий термін, і того замало. Адже насправді результат роботи керівника вищого рівня власник зможе оцінити не раніше, як через рік. Якщо мова йде про стратегічні рішення або довготривалі проекти з реорганізації, модернізації, розвитку та інвестиційні проекти, цей період ще довший. Тому частою практикою є укладання з ТОП-ом строкового трудового договору (контракту) на рік. А далі, якщо все гаразд, його оформлюють на роботу на постійній основі.
На сьогодні стала дуже поширеною практика встановлення на час випробування зменшеної оплати праці (на 10-20%). Власне, якщо такі умови обговорені до виходу на роботу та відповідають державним гарантіям з оплати праці, це законно. На мій погляд, із точки зору компанії, також справедливо.
Адже під час випробувального терміну працівник більше часу витрачає на навчання, ніж на роботу (ефективність праці далека від нормальної), крім того, відбирає робочий час колеги, який його навчає й, відповідно, не працює продуктивно.
Пройде новачок випробування чи «зріжеться» залежить від багатьох чинників. По перше, необхідно зауважити, що випробувальний термін — це не перший етап життєвого циклу працівника. Йому передували співбесіди з рекрутерами та керівниками, власне пропозиція про роботу (я дуже рекомендую завжди оформляти її письмово з підписами двох сторін), організація робочого місця, документальне оформлення. Потім під час випробувального терміну відділ персоналу та безпосередній керівник мають супроводжувати нового співробітника та надавати йому зворотній зв’язок, аби людина краще й швидше адаптувалася.
Чим ретельніше й уважніше були відпрацьовані всі ці етапи, тим більше вірогідність того, що працівник справиться з випробуванням.
Наприклад, у процесі співбесід дуже важливо оцінювати не тільки знання та професійні якості, а також особисті цінності. Наскільки вони відповідають/дотичні фактичним цінностям компанії, що стали фундаментом корпоративної культури. Адже людина, яка сповідує співпрацю «не виживе» в корпоративній культурі з високим рівнем внутрішньої конкуренції. І навпаки, людина, що постійно відчуває необхідність агресивно змагатися, може стати токсичною для компанії, де головне — підтримка та командна робота.
Крім того, дуже важливо ще на етапах співбесід не тільки прояснити особливості компанії, але й домовитися про умови праці, які потім ляжуть в основу трудового договору. Чесність і відкритість компанії у відповідях на всі запитання кандидата стануть запорукою високої вірогідності успішного подолання випробувального терміну. Адже немає нічого гіршого, ніж несправджені очікування.
Сьогодні на ринку праці відчувається великий дефіцит кадрів у всіх сферах і галузях. Мабуть тому влітку 2021-го року найбільш «хітовою» стала вакансія рекрутера. Інтенсивність праці та навантаження в цій професії стрімко ростуть, а ефективність із об’єктивних причин знижується. Тому, маючи ціль якомога швидше закрити вакансію, рекрутер має спокусу трішки прикрасити компанію у своїй розповіді, або умовчати щось важливе, особливо якщо кандидат сам не питає. Робити цього в жодному разі не можна.
Ніхто не ідеальний, і не завжди компанія має ресурси, аби задовольнити всі потреби та побажання персоналу. Та все ж важливо бути чесним. Обдурений працівник може дуже швидко розібратися в реальній ситуації, коли стане до роботи, і звільниться з образою на компанію. А це імідж і бренд роботодавця.
Тут узагалі немає дрібниць. Важливо усе:
· Організоване й забезпечене всім необхідним для праці робоче місце (я знаю приклади, коли нова людина приходила на роботу, а їй навіть сісти не було куди, або не було комп’ютера, бо про це забули чи згадали в останню мить і не встигли організувати)
· Ознайомлення нового співробітника з організаційною структурою: які є департаменти й відділи, яка їх зона відповідальності, хто очільники та ключові спеціалісти
· Більш детальна презентація компанії, під час якої розповідають про місію, цінності, корпоративну культуру й правила
· Знайомство з офісом/територією (не завжди людині зручно запитати, де туалетна кімната або кухня, де взяти папір для принтера)
· Знайомство з командою, представлення нового колеги колективу
· Подарунок (велкам кіт)
· Наявність плану входження в посаду у вигляді плану навчання, зустрічей із відповідальними особами та завдань на випробувальний період
· Призначений наставник: чи він/вона були готові до зустрічі з новим співробітником і мають спеціально виділений час на роботу з новачком
· Регулярні зустрічі 1+1 і відкритий, конструктивний зворотній зв’язок після закінчення першого дня, першого тижня, місяця, випробувального терміну
Як відомо, диявол криється в деталях. Тому кожна деталь є значимою та важливою. І якщо протягом випробувального терміну працівник відчуває, що його чекали, йому раді, його оточили турботою, імовірність подолати випробувальний термін становить майже 100%.
Мабуть, мої поради наведені вище: це саме застереження від найчастіших помилок. До них хочу додати ще одну, яка може стати «фатальною»: не сидіть і не чекайте, поки хтось прийде та почне вас няньчити. Будьте проактивними й самостійними. Запитуйте, вивчайте документи, регламенти, бізнес-процеси, просіть колег показати, що й до чого. І пам’ятайте: оцінювати будуть за результатом. Які б не були виправдання, якщо немає результату, заради якого вас запросили, із вами попрощаються.
Підсумовуючи, хочу наголосити, що випробувальний період — це випробування й для нового співробітника, і для компанії. Але бажання й старанність з боку першого та щира зацікавленість і підтримка другої сторони — це win-win. Саме так за результатами випробування компанія отримує ефективного працівника, а працівник — нову улюблену роботу.