Втрата роботи під час локдауну: від офіційних цифр до порад психолога 

Про скорочення робочих місць у світі, прогнози експертів на 2021-ий рік, особистий досвід звільнених працівників та поради психолога.

«Де руки й охота, там скора робота», — твердить народне прислів’я. Але що, як руки готові працювати, бажання теж є, однак на заваді стає карантин? А точніше — звільнення працівників у період пандемії. 

Статистика свідчить

На початку 2021-го Міжнародна організація праці (МОП) опублікувала звіт з оцінкою збитків від пандемії COVID-19. Згідно з даними, за 2020-ий рік у всьому світі було скорочено 8,8% робочого часу, що еквівалентно 255-ти мільйонам повних робочих місць. І цей показник учетверо перевищує втрати під час фінансової кризи 2008-2009.

Знаєте, до речі, хто постраждав найбільше? Молодь. Так, МОП зазначила у звіті, що втрата зайнятості серед людей 15-24 років склала 8,7%. Для порівняння: показник у старшій категорії становив 3,7%.

На цей рік організація має більш оптимістичні прогнози, хоча й допускає декілька сценаріїв розвитку з різним рівнем збитків для робочого середовища. 

«Ознаки відновлення, які ми бачимо, обнадіюють, але вони нестійкі та  вкрай невизначені, і ми повинні пам’ятати, що жодна країна чи група не може одужати самостійно», — зазначив Гай Райдер, генеральний директор МОП.

Політика якісного відновлення, на його думку, повинна мати людиноцентристське спрямування й надавати пріоритети зайнятості індивіда, його доходам і соціальному захисту, правам працівників та соціальному діалогу.

Молодь ділиться історіями

Марина Артьомцева:  «Вісім місяців я працювала редакторкою стрічки новин на сайті телеканалу Kyiv Live. Місяць тому прийшло нове начальство й мене звільнили через переформатування штабу та незадоволеність моєю роботою. 

Як наслідок — з‘явилося більше вільного часу. Нині пробую себе в фрілансі, пишу тексти для іншого культурного сайту. Тепер я думаю, що можу шукати себе ледве не до скону, а робота — не кінець життя й не самоціль, і не треба її так сприймати.

Що можу порадити людям, яких звільнили?

•  Не думати, що втрата роботи — це кінець світу;
•  узяти тайм-аут, перш ніж кидатися у вир пошуку нової роботи;
•  видихнути, подумати, чим хотіли б займатися;
•  не журити себе за те, що не такі успішні, як Вася, Петя й тд. У вас може бути зовсім інший шлях».

Фахівець коментує

ДІАНА БОБЕР, психологиня, гештальт-терапевт: Як не звинувачувати й не картати себе в період тимчасового безробіття?

В умовах карантину, коли весь світ учиться жити по-новому, справді дуже легко впасти у відчай. Складна фінансова ситуація, постійна тривога та відчуття, що так буде завжди, призводять до звинувачень себе: «я невдаха», «у мене нічого не виходить», «я ніколи не знайду роботу» і т.д. Деструктивні твердження продовжують лунати в голові, і здається, їм немає кінця. Бо ж навколо багато посилення. 

Пропоную зупинитися на хвилинку та оглянутися: що насправді залежить від вас? Потрібно взяти на себе частку відповідальності — робити все можливе, аби знайти роботу. Водночас є обставини, які ви не в змозі контролювати. І щоб позбутися відчуття провини, відкинути дорікання, варто навчитися бути собі найкращим другом: дякувати за докладені зусилля та відкидати дорікання. Уявіть, наскільки легшим стало б життя, якби ви щодня чули позитивні твердження, замість звинувачень. 

Попри всі складнощі та невдачі спробуйте знаходити в собі сили та змінювати установки, що лунають у голові. Також добре залучитися підтримкою рідних і друзів. 

Як не дозволити «робочій» паузі затягнутися й стати фінішом?

Усім знайоме відчуття, коли невеличка пауза перетворюється на затяжний період. Спочатку хочеш відпочити, а потім не можеш знайти сил, щоб повернутися. У цьому випадку щастить людям, які обрали справу свого життя за покликанням серця. Конфуцій казав: «Обери собі роботу до душі, і тобі не доведеться працювати ні дня».

Тому насправді дуже важливо займатися тим, до чого буде бажання повертатися знову й знову. Якщо ж ваша пауза затягнулася, пропоную знайти те, що насправді запалює. Спробуйте запитати себе: чому ви обрали цю роботу, чому саме їй присвятили частинку свого життя? Що зараз відбувається, чому так складно повернутись? Якщо раніше ви отримували задоволення, спробуйте пригадати, що саме запалювало, наповнювало, дарувало радість. Докладіть зусиль, аби виявити власні сенси. Це дозволить вашому внутрішньому вогнику палати. 

Водночас не забувайте насолоджуватися паузою, бо вона не буде тривати вічно. Якщо поки складно знайти роботу, спробуйте присвятити час своєму розвитку, поглибити знання, підняти рівень професіоналізму. За постійного процесу поліпшення пауза ніколи не стане фінішем. 

Чому, коли є бажання спробувати нову сферу, варто ризикувати й виходити із зони комфорту? 

Початок нової справи завжди пов’язаний із хвилюванням, страхом, але й приливом енергії та радістю. Що більше у вас відповідальності, то складніше ризикувати. Тому я пропоную розширювати зону комфорту, а не виходити з неї. 

Якщо відчули бажання спробувати нову сферу, обов’язково спробуйте, але нема потреби радикально змінювати своє життя. Уже перший досвід допоможе зрозуміти, наскільки ця сфера вам підходить. Не обов’язково відразу відмовлятися від нинішніх позицій.

Коли ж відчуваєте, що це «ваше», але не наважуєтеся на рішучі дії, проаналізуйте всі переваги. Уявіть, як зміниться ваше життя через рік, два, п‘ять, якщо присвятити себе новій справі. Отримавши візуалізацію, зможете орієнтуватися на внутрішній відгук. Позитивний — пробуйте! Повторю: потрібно розширювати, доповнювати свою зону комфорту, але не руйнувати її. 

ТОП-5 порад, як не опускати руки і рухатися далі?

1. Не зациклюйтеся на минулому та невдачах. Краще направити цю енергію на покращення свого майбутнього.
2. Оточіть себе людьми, що підтримують, та будьте готові підтримувати їх також. Так значно легше рухатися вперед.
3. Будьте дбайливі до себе, станьте собі найкращим другом. Хваліть себе, помічайте навіть найменші перемоги. Тільки ви можете визнати та підняти свою цінність.
4. Що б не відбувалося навколо, пам’ятайте: так буде не завжди. Нехай навіть у найскладніші часи ця думка лунає у вас в голові.
5. Будьте чутливі до себе, прислухайтеся до власних почуттів та бажань. 

Дозволяєте собі жити повноцінним життям, яке відбувається прямо тут і зараз.