Тарас Субтельний, власник найбільшого магазину BMX Bikestuff: Розумію своїх клієнтів, як себе

Магазин існував практично сам по собі, без жодних інвестицій в навчання та без будь-якого системного підходу до ведення бізнесу. Це працювало до 2019 року.

Ковід дав зрозуміти, що потрібно щось думати, щоб магазин міг працювати далі...

Чи не змінилося ваше захоплення ВМХ з роками?

Я мав неабияке захоплення і жив цим спортом кожного дня до 2019 року. Аж допоки від постійних поїздок та безперервного катання довелося серйозно переключитися на питання порятунку бізнесу.

На початку мені було сумно, що улюблена справа перетворюється на робочу рутину. Але зараз, навпаки, я бачу можливість розвинути магазин до такого рівня, щоб мати змогу делегувати операційні процеси працівникам та повернутись до колишніх творчих ВМХ проєктів, пов'язаних з набагато більшим досвідом та ресурсами.

Зараз я продовжую кататись, але більш свідомо і виважено. Здебільшого для підтримки фізичної форми.

З'явилося розуміння, що можу впливати на розвиток нових українських ВМХ поколінь, що і закладаю при теперішньому створенні контенту для соцмереж.

Що вам подобається найбільше в цьому спорті? Як вважаєте, він ставатиме ще популярнішим в Україні?

Подобається що тут нема ніяких нормативів чи правил. Ти можеш розвиватись в тому напрямку, який тобі подобається, і в той спосіб, який до душі.

Звісно, у 2021 році відбулись перші олімпійські змагання з ВМХ фристайлу, і це в майбутньому вплине на деяку дисциплінованість цього спорту.

Процес масової популяризації запущено невідворотньо. Це стосується й України. Можливості соцмереж також активно цьому сприяють.

Як справи з ВМХ майданчиками в Україні? Чи є де тренуватися? 

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну справи з майданчиками обіцяли бути дуже втішними.

Було багато проєктів для побудови великих спортивних майданчиків для катання на ВМХ і скейтах у всіх обласних, а згодом, і в районних центрах. У Києві та Дніпрі вони встигли реалізуватися. Решта, на жаль, ні.

Загалом ситуація з майданчиками не найгірша. Багато де є маленькі скейтпарки, де можна кататись. Але вони або старі, або зовсім маленькі. Непривабливі або сконструйовані недосвідченими людьми.

Великою проблемою залишається наявність критих майданчиків для катання взимку або негоду. Їх, на жаль, майже ніде немає.

Є два маленьких критих скейтпарки в Києві та у Харкові. Зроблені на власних ініціативах місцевих райдерів, які ледь окупають себе, не говорячи вже про якусь дохідність. Проте, у всіх інших містах райдери, на жаль, змушені відкладати свої ВМХ на зимові канікули.

Хто ваші замовники зараз?

Основна клієнтська база завжди складалась з молоді віком від 15 до 25 років. Ті, які тільки починали кататись, або вже тривалий час займаються катанням на ВМХ.

Зараз все трохи змінюється, і вікові межі бажаючих спробувати цей спорт стають все ширшими.

Молоді батьки шукають для своїх 10-15 річних дітей якісні велосипеди, які будуть витримувати недбале поводження, та дадуть можливість спробувати займатись сучасним і цікавим видом активності. Це той випадок, коли не обов’язково шукати якусь спортивну секцію. Дитина самотужки може займатись з друзями, поєднуючи це з грою та щоденним проведенням часу на вулиці.

Останнім часом збільшується попит на ВМХ велосипеди серед населення середнього віку.

Все частіше проявляють бажання повернутись до колишніх захоплень хлопці віком 25-35 років. Вони колись катались на ВМХ, але були вимушені покинути хобі через появу роботи та створення сім’ї.

Також серед цієї вікової категорії є і ті, хто тільки вирішили спробувати себе в катанні на БМХ. Це чудова можливість відчути себе молодшим, та зайнятись більш динамічним та різноманітним спортом, ніж походи в спортзал.

Який ВМХ ваш улюблений і чому?

Улюблений той, на якому я зараз катаюсь. Він повністю кастомний, і зібраний з урахуванням моїх потреб, фізіології та стилю катання.

Ну і, звичайно, на запчастинах, які продаються в моєму магазині :)

Впродовж багатьох років я пробував різні конфігурації, і на цей час мені найзручніше кататись на ось цій: